- неслухняність
- —————————————————————————————неслухня́ністьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
неслухняність
Смотреть что такое "неслухняність" в других словарях:
неслухняність — ності, ж. Абстр. ім. до неслухняний … Український тлумачний словник
непокора — (небажання / відмова підкоритися кому н.), непокірність, непокірливість; непідкорення, непослух (відмова підкорятися, вияв непокори); неслухняність (непокора зазв. у побутових стосунках); баламутство (непокірна, неспокійна поведінка); бунтарство… … Словник синонімів української мови
норовитися — влю/ся, ви/шся; мн. норовля/ться; недок., розм. Противитися, опинатися, опиратися (про тварину). || Виявляти непокірливість, неслухняність, упертість і т. ін. (про людину) … Український тлумачний словник
розпуста — и, ж. 1) Аморальний, розпусний (у 1 знач.) спосіб життя. •• Буди/нок розпу/сти те саме, що Дім розпу/сти (див. дім). Дім розпу/сти див. дім. Кубло/ розпу/сти місце, де панує розпуста. 2) Зневажання певних правил, законів. || Непокірність,… … Український тлумачний словник
непослух — у, ч. Небажання або відмовлення підкорятися кому небудь, слухатися когось; неслухняність … Український тлумачний словник
неслухання — я, с. Небажання слухатися кого небудь; неслухняність … Український тлумачний словник
неслухнянство — а, с. Те саме, що неслухняність … Український тлумачний словник
